підставляння
ПІДСТАВЛЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. підставля́ти.
З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (І. Нечуй-Левицький);
Це не був уклін [старшин], а тільки підставляння шиї (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)