підставляння
ПІДСТАВЛЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. підставля́ти.
З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (І. Нечуй-Левицький);
Це не був уклін [старшин], а тільки підставляння шиї (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підставляння — підставля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підставляння — -я, с. Дія за знач. підставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підставляння — ПІДСТАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. підставля́ти. З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах