1. Орфографічний словник української мови

підставляння

підставля́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підставляння — -я, с. Дія за знач. підставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підставляння — ПІДСТАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. підставля́ти. З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (І. Нечуй-Левицький); Це не був уклін [старшин], а тільки підставляння шиї (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. підставляння — ПІДСТАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. підставля́ти. З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах