1. Словник української мови в 11 томах

підставляння

ПІДСТАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. підставля́ти.

З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (Н.-Лев., II, 1956, 390);

В багатьох колгоспах і радгоспах не приділяють належної уваги підставлянню підпор під урожайні дерева яблуні, груші і сливи (Колг. Укр., 5, 1958, 36);

Це не був уклін [старшин], а тільки підставляння шиї (Ле, Наливайко, 1957, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підставляння — підставля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підставляння — -я, с. Дія за знач. підставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підставляння — ПІДСТАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. підставля́ти. З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (І. Нечуй-Левицький); Це не був уклін [старшин], а тільки підставляння шиї (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах