1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підставляння

підставля́ння

-я, с.

Дія за знач. підставляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підставляння — підставля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підставляння — ПІДСТАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. підставля́ти. З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (І. Нечуй-Левицький); Це не був уклін [старшин], а тільки підставляння шиї (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. підставляння — ПІДСТАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. підставля́ти. З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах