Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
підставляння —
підставля́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
підставляння —
ПІДСТАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. підставля́ти. З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (І. Нечуй-Левицький); Це не був уклін [старшин], а тільки підставляння шиї (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
підставляння —
ПІДСТАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. підставля́ти. З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах