пінити
ПІ́НИТИ, ню, ниш, недок.
1. що. Робити пінистим; викликати піну на поверхні рідини.
2. без прям. дод. Те саме, що пі́нитися 1.
Вода кругом нього .. пінить та шумить (Панас Мирний);
На високому березі Дністра мальовниче стояв сивий у яблуках кінь, жував залізо уздечки і пінив скривавленою слиною (Іван Ле);
З півроку його раз у раз трясла трясця так, що аж пінив (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)