піскуватий
ПІСКУВА́ТИЙ, а, е.
Який містить у собі пісок.
Корчма була збудована з сірого піскуватого каменя (І. Нечуй-Левицький);
Пахне тополя, .. пахне цвіт абрикоса, яблуні, вишні, пахне сама земля – чорна, глиниста, піскувата – кожна скиба на свій аромат (Ю. Смолич);
// У ґрунті якого є певний домішок піску.
В глибині сцени річка з пологим піскуватим берегом (Леся Українка);
Старовинне село в долині мальовниче огортала степова річечка з прозорою водою й піскуватим дном (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)