Великий тлумачний словник сучасної мови

піскуватий

піскува́тий

-а, -е.

Який містить пісок.

|| У ґрунті якого є певна домішка піску.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. піскуватий — піскува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. піскуватий — ПІСКУВА́ТИЙ, а, е. Який містить у собі пісок. Корчма була збудована з сірого піскуватого каменя (І. Нечуй-Левицький); Пахне тополя, .. пахне цвіт абрикоса, яблуні, вишні, пахне сама земля – чорна, глиниста, піскувата – кожна скиба на свій аромат (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. піскуватий — Піскува́тий і піско́ватий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. піскуватий — ПІСКУВА́ТИЙ, а, е. Який містить у собі пісок. Корчма була збудована з сірого піскуватого каменя (Н.-Лев., II, 1956, 217); Пахне тополя,..  Словник української мови в 11 томах
  5. піскуватий — Піскуватий, -а, -е Песчаный. Зміев. у. піскувате яблуко. Разсыпчастое яблоко. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка