п'янючий
П'ЯНЮ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що п'янки́й.
І ллється аромат гарячий, наркотичний З п'янючих тубероз, розкішних орхідей (А. Кримський);
Гострий спалах хвилювання зліг у ньому солодким спокоєм, тихим, п'янючим туманом (В. Підмогильний);
Які є слова, Які в у людства слова! Здається, почуєш – Піде обертом голова. Отакі є п'янючі слова (І. Муратов);
* Образно. Молодість, страшна й п'янюча, була в рисах її обличчя, в міненні шкіри, в м'яких і схованих лініях наснаженого тіла, в гнучкій постаті, в руках, у мові, в ході (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)