рабатка
РАБА́ТКА, и, ж.
Вузька грядка квітів уздовж паркових доріжок, навколо клумб і т. ін.
Довгі рабатки з квітами відділяли тротуари від проїжджої смуги асфальту (Л. Первомайський);
І всюди [в Одесі] монументи й обеліски героїв, і скрізь грають усіма барвами райдуги клумби, рабатки, газони (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)