рабатка —
раба́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
рабатка —
-и, ж. Вузька грядка квітів уздовж паркових доріжок, навколо клумб і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рабатка —
РАБА́ТКА, и, ж. Вузька грядка квітів уздовж паркових доріжок, навколо клумб і т. ін. Довгі рабатки з квітами відділяли тротуари від проїжджої смуги асфальту (Л. Первомайський); І всюди [в Одесі] монументи й обеліски героїв, і скрізь грають усіма барвами райдуги клумби, рабатки, газони (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
рабатка —
раба́тка (нім. Rabatte) довга вузька грядка з декоративними квітами вздовж стін, доріжок.
Словник іншомовних слів Мельничука
рабатка —
КВІТНИ́К (ділянка землі, на якій вирощують квіти), ЗІЛЬНИ́К діал., КВІТО́ЧНИК діал.; КЛУ́МБА (у формі кола, квадрата тощо); РАБА́ТКА (уздовж паркових доріжок, клумб тощо). Квітник в саду був і справді гарний (І.
Словник синонімів української мови
рабатка —
РАБА́ТКА, и, ж. Вузька грядка квітів уздовж паркових доріжок, навколо клумб і т. ін. Довгі рабатки з квітами відділяли тротуари від проїжджої смуги асфальту (Перв.
Словник української мови в 11 томах
рабатка —
(нім. — грядка) 1. Квітник незначної ширини, влаштований вздовж доріжки чи навколо клумби. 2. Прямокутна у плані клумба.
Архітектура і монументальне мистецтво