рабатка
РАБА́ТКА, и, ж. Вузька грядка квітів уздовж паркових доріжок, навколо клумб і т. ін.
Довгі рабатки з квітами відділяли тротуари від проїжджої смуги асфальту (Перв., Дикий мед, 1963, 198);
І всюди [в Одесі] монументи й обеліски героїв, і скрізь грають усіма барвами райдуги клумби, рабатки, газони (Рад. Укр., 10.II 1967, 4).
Словник української мови (СУМ-11)