рахубистий

РАХУ́БИСТИЙ, а, е, розм., рідко.

Стос. до рахуби (у 2 знач.).

У нас, приміром, на волах їздять, а в них на верблюдах, і що є верблюди з одним горбом, а є з двома. Рахубиста товаряка, – засміявся Кузь. – Їсть і п'є раз на місяць (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. рахубистий — раху́бистий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рахубистий — див. спритний; умілий  Словник синонімів Вусика
3. рахубистий — -а, -е. 1》 Ощадливий, меркантильний. 2》 Пов'язаний з клопотами, метушнею; марудний.  Великий тлумачний словник сучасної мови