раювання

РАЮВА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. раюва́ти.

Може, гадаєте: “.. за страшне на землі бідування На небесах він [Бог] нам дасть раювання”? (Леся Українка);

– Ой гарно! Це ж раювання для вуха й зору, для серця й душі (І. Нечуй-Левицький);

Чи міг передати юнак своє чуття, своє раювання в ці хвилини радості від перших зрозумілих слів своєї коханої? (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. раювання — раюва́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. раювання — -я, с., міф., розм. Дія за знач. раювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. раювання — ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення).  Словник синонімів української мови
4. раювання — Раюва́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. раювання — РАЮВА́ННЯ, я, с., міф., розм. Дія за знач. раюва́ти. Може, гадаєте: «..за страшне на землі бідування На небесах він [бог] нам дасть раювання»? (Л. Укр., І, 1951, 464); — Ой гарно! Це ж раювання для вуха й зору, для серця й душі (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. раювання — Раюва́ння, -ня с. Жизнь въ раю, райское блаженство.  Словник української мови Грінченка