ревучий
РЕВУ́ЧИЙ, а, е.
Який створює, видає рев, ревіння (у 1 знач.).
Тепер Сеспель опинився в перших рядах, йому здавалось, що хвилина – і він ось-ось залишиться віч-на-віч з отим розлюченим ревучим страховиськом [бугаєм] (Ю. Збанацький);
Реве та стогне широкий і ревучий Дніпро внизу (Л. Первомайський);
День і ніч повз ваш будинок котиться залізна орда ревучих, виючих, чадних машин (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)