реготня
РЕГОТНЯ́, і́, ж., розм.
Нестримний гучний сміх.
Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Т. Шевченко);
А в світлиці тим часом обходила рядова [чарка], .. неслися сміхи, реготня, ґвалт окривав хату (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)