реквізитор
РЕКВІЗИ́ТОР, а, ч., спец.
Той, хто розпоряджається в театрі чи на кіностудії реквізитом (у 1 знач.).
Перукар вже клеїв бороду, реквізитор крутив мені цигарку, суфлер начитував скоренько забутий текст (Ю. Смолич);
Реальний світ розкрився перед митцями в такій розмаїтості, .. що іноді здається, їм не потрібні вже більше ні гримери, ні костюмери, ні реквізитори (О. Довженко);
Коли зйомки закінчилися, я забрав прапор з собою, сказавши, що сам нестиму його до реквізитора (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)