рельєф
РЕЛЬЄ́Ф, у, ч.
1. Скульптурне зображення на площині.
Скульптура поділяється на два основні види: круглу скульптуру, твори якої можна оглядати з усіх боків, і рельєф, в якому об'ємне зображення розміщене на площині (з наук.-попул. літ.);
Користуючись комбінованою технікою високого рельєфу і кольорової мозаїки, художники відтворили символи життя – сонце, землю й воду (з наук. літ.);
Особливо захоплювався Равич карбувальним рельєфом, який створює чудову гру світлотіні і надає виробам пишної декоративності, властивої стилю бароко (з наук. літ.);
// спец. Скульптурний витвір з випуклим або заглибленим зображенням на площині.
Композиції й рельєфи з фаянсу .. відзначаються багатством фантазії й вигадки, творчим переосмисленням традицій народного мистецтва (з наук. літ.).
2. Сукупність нерівностей на земній поверхні.
Великі землетруси істотно змінюють рельєф земної кулі (з наук.-попул. літ.);
Бездоріжжя та різко пересічений рельєф, що обмежує огляд і обстріл, змусили стрілецькі підрозділи користуватися найбільш легкими і рухливими артилерійськими системами (О. Гончар);
Завдяки супутникам вдається простежити вплив рельєфу місцевості на розподіл хмарності (з газ.).
3. перен. Те, що помітно вирізняється з однорідних предметів, явищ.
На скалі .. різким рельєфом малюється камінь із висіченим хрестом на нім (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)