репнути
РЕ́ПНУТИ, ну, неш, док., розм.
Тріснути, лопнути від чогось, покритися тріщинами.
Від удару на близькій дистанції німецький танк підлетів угору і репнув, як шкаралупа (О. Довженко);
Пика [у Матюхи] червона: ось-ось, здавалося, репне на ній шкура (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)