ресторанчик
РЕСТОРА́НЧИК, а, ч.
Зменш. до рестора́н.
Виїздили ми зранку на машині, оглядали всі цікаві місця.., обідали в маленькому сільському ресторанчику (Ю. Яновський);
Подовгу оповідав [Отто], які страви, чудові, вишукані і тендітні, він готував у своєму ресторанчику (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)