ресторанчик

РЕСТОРА́НЧИК, а, ч. Зменш. до рестора́н.

Виїздили ми зранку на машині, оглядали всі цікаві місця.., обідали в маленькому сільському ресторанчику (Ю. Янов., II, 1958, 88);

Подовгу оповідав [Отто], які страви, чудові, вишукані і тендітні, він готував у своєму ресторанчику (Збан., Таємниця.., 1971, 68).

Значення в інших словниках

1. ресторанчик — рестора́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ресторанчик — -а, ч. Зменш. до ресторан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ресторанчик — РЕСТОРА́НЧИК, а, ч. Зменш. до рестора́н. Виїздили ми зранку на машині, оглядали всі цікаві місця.., обідали в маленькому сільському ресторанчику (Ю. Яновський); Подовгу оповідав [Отто], які страви, чудові, вишукані і тендітні, він готував у своєму ресторанчику (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах