Значення в інших словниках
-
ризник —
ри́зник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
ризник —
Церковнослужитель, обов'язком якого є доглядати ризницю та предмети, що в ній зберігаються: богослужбовий одяг, посуд, книги тощо
Словник церковно-обрядової термінології
-
ризник —
-а, ч. 1》 Те саме, що ризничий. 2》 Кравець, який шиє ризи (див. риза 1), 2)).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ризник —
Ри́зник, -ка м. 1) Ризничій, хранитель ризницы. 2) Шьющій церковныя облаченія.
Словник української мови Грінченка