Великий тлумачний словник сучасної мови

ризник

ри́зник

-а, ч.

1》 Те саме, що ризничий.

2》 Кравець, який шиє ризи (див. риза 1), 2)).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ризник — ри́зник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ризник — Церковнослужитель, обов'язком якого є доглядати ризницю та предмети, що в ній зберігаються: богослужбовий одяг, посуд, книги тощо  Словник церковно-обрядової термінології
  3. ризник — РИ́ЗНИК.  Словник української мови у 20 томах
  4. ризник — Ри́зник, -ка м. 1) Ризничій, хранитель ризницы. 2) Шьющій церковныя облаченія.  Словник української мови Грінченка