1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ризник

ри́зник

-а, ч.

1》 Те саме, що ризничий.

2》 Кравець, який шиє ризи (див. риза 1), 2)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ризник — ри́зник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ризник — Церковнослужитель, обов'язком якого є доглядати ризницю та предмети, що в ній зберігаються: богослужбовий одяг, посуд, книги тощо Словник церковно-обрядової термінології
  3. ризник — РИ́ЗНИК. Словник української мови у 20 томах
  4. ризник — Ри́зник, -ка м. 1) Ризничій, хранитель ризницы. 2) Шьющій церковныя облаченія. Словник української мови Грінченка