1. Орфографічний словник української мови

ризник

ри́зник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ризник — Церковнослужитель, обов'язком якого є доглядати ризницю та предмети, що в ній зберігаються: богослужбовий одяг, посуд, книги тощо Словник церковно-обрядової термінології
  2. ризник — -а, ч. 1》 Те саме, що ризничий. 2》 Кравець, який шиє ризи (див. риза 1), 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ризник — РИ́ЗНИК. Словник української мови у 20 томах
  4. ризник — Ри́зник, -ка м. 1) Ризничій, хранитель ризницы. 2) Шьющій церковныя облаченія. Словник української мови Грінченка