ринвочка
РИ́НВОЧКА, и, ж.
Зменш. до ри́нва.
Од зруба до цебра, що під осикою, теж ринвочка не дуже довга... (А. Головко);
Уляна повернулася з роботи, коли в домі всі спали. Знайшла на умовному місці, під плющем у ринвочці, зробленого з дротини ключа (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)