ринва
РИ́НВА, и, ж.
Труба або жолоб для стікання води.
Ринва була віддалена від муру майже на два сажні! (І. Франко);
В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементовані ями-басейни для збирання дощової води (О. Гончар).
(1) Як з ри́нви – суцільним потоком.
Дощ ллє як з ринви.
◇ З дощу́ та під ри́нву див. дощ.
Словник української мови (СУМ-20)