ринва
РИ́НВА, и, ж. Труба або жолоб для стікання води.
Ринва була віддалена від муру майже на два сажні! (Фр., II, 1950, 259);
В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементовані ями-басейни для збирання дощової води (Гончар, Таврія, 1952, 29).
Як з ри́нви — суцільним потоком.
Дощ ллє як з ринви.
Словник української мови (СУМ-11)