Словник української мови Грінченка

ринва

Ри́нва, -ви

ж.

1) Водосточная труба. Ой стану я під ринвою, з ринви вода ллється. Чуб. V. 395. з дощу та під ринву. Изъ огня да въ полымя. Ном. № 1791.

2) Въ водяной мельницѣ: сбитый изъ досокъ желобъ, по которому вода изъ лотоків течетъ на колесо. Харьк. у. Мик. 480. яло́ва, пуста ри́нва. Желобъ, по которому спускаютъ излишнюю воду. Мик. 480. ум. риновка.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ринва — ри́нва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ринва — див. водостік  Словник синонімів Вусика
  3. ринва — -и, ж. Труба або жолоб для стікання води. Як із ринви — суцільним потоком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ринва — И, ж. Труба або жолоб для стікання води. Ридання шиб і ринв. А хоч — ридання матері пророче. (ЗД:77).  Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. ринва — РИ́НВА, и, ж. Труба або жолоб для стікання води. Ринва була віддалена від муру майже на два сажні! (І. Франко); В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементовані ями-басейни для збирання дощової води (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  6. ринва — ри́нва труба для стікання води (м, ср, ст): Юр здіймив з голови кашкет, виглянув з-поза ринви й вдарив головою об мур (Нижанківський) ◊ шумі́ти як у порожній ри́нві про сильний головний біль, запаморочення (ст): Місько заплющив очі.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. ринва — з дощу́ та під ри́нву. Від однієї небезпеки, біди до ще гіршої. З наймів довелося повернутися до сварливої мачухи, не краще, як з дощу та під ринву (З усн. мови).  Фразеологічний словник української мови
  8. ринва — ЖО́ЛОБ (пристрій для стікання води, зсипання чогось), ЛОТІ́К (ЛОТО́К рідше), РИШТА́К (а також у гірничому конвеєрі), РИ́НВА (перев. для стоку води). З жолоба сипалось борошно, гуркотіли жорна, злякано блимав вогник каганця (І.  Словник синонімів української мови
  9. ринва — Ри́нва, -ви; ри́нви, ри́нов і ринв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ринва — РИ́НВА, и, ж. Труба або жолоб для стікання води. Ринва була віддалена від муру майже на два сажні! (Фр., II, 1950, 259); В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементовані ями-басейни для збирання дощової води (Гончар, Таврія, 1952, 29).  Словник української мови в 11 томах
  11. ринва — Лоток для відведення води з даху.  Архітектура і монументальне мистецтво