ринва
ЖО́ЛОБ (пристрій для стікання води, зсипання чогось), ЛОТІ́К (ЛОТО́К рідше), РИШТА́К (а також у гірничому конвеєрі), РИ́НВА (перев. для стоку води). З жолоба сипалось борошно, гуркотіли жорна, злякано блимав вогник каганця (І. Кириленко); Ой паде дощик, паде та в лотоки скаче (коломийка); А ось, поглянь, — комбайн такий, що швидко, без зусилля рубає й сипле в риштаки потрощене вугілля (Н. Забіла); Давно вже збігла в ринвах вода, прояснилось небо і визвіздило (О. Донченко); Лункий пласт шуму нагло осунувся в тишу, мовби спустив хтось довжелезною ринвою щебінь з верховини (О. Гончар).
ТРУБА́ (довгий порожнистий предмет), РУ́РА розм.; РИ́НВА (для стікання води). Здалеку вже видно трубу цукрового заводу (А. Шиян); В задку з-під брезенту виглядають старанно вмощені якісь зелені труби (О. Гончар); Вода текла рурами в різних напрямках (О. Ковінька); Ринва була віддалена від муру майже на два сажні (І. Франко).
Словник синонімів української мови