рис
РИС, у, ч.
1. Трав'яниста рослина родини злакових, зерна якої є цінним харчовим продуктом, а солома використовується як сировина у легкій промисловості.
В Китаї сою вважали однією із священних культур поряд з рисом, пшеницею, просом і чумизою (з наук. літ.);
Рис дуже чутливий до мінеральних добрив, звичайно, при високій агротехніці (з наук. літ.).
2. збірн. Білі продовгуваті зерна цієї рослини, що використовуються в їжі.
Хрумтить у кожного на зубах .. перекопський рис (О. Гончар);
// Страва, виготовлена з цих зерен.
З тріском кусав він і гриз [шашлик]. І заїдав Пригорілою кашею, Тою, що звалася рис (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)