ричання
РИЧА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. рича́ти.
Звір усе наближався, .. чулось вже далеке ричання (М. Коцюбинський);
Лише інколи під подертою одежиною в болях корчилось його тіло і чулося божевільне ричання (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)