робітник
РОБІТНИ́К, а́, ч.
1. Той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві.
– Повстали робітники в Новоросійську, в Севастополі і в багатьох інших містах. На Донеччині, де багато ваших земляків, із зброєю в руках повстали робітники вугільних шахт (А. Головко);
Крива, похилена хатинка, з чорною стріхою і білими стінами, стояла поміж закинутих, із забитими вікнами осель, колись побудованих фабрикою для робітників, і здавалась чимсь живим і теплим серед холодних мерців (М. Коцюбинський);
– Найкращі воїни – це вчорашні робітники, шахтарі, слюсарі, колгоспники, взагалі люди чесних трудових професій (О. Гончар);
Робітник-верстальник;
// Той, хто здійснює нескладну, допоміжну фізичну роботу.
В Мічурінському саду закипіла робота. Біля молодих найдорогоцінніших дерев працювали Рябов, Мєшков, Дєдушкін, Терентій і чоловік з двадцять робітників; вони закидали дерева снігом (О. Довженко);
Починається метушня. Обставляють реквізитом декорацію. Освітлювачі совають по долівці апаратуру .. Метушаться робітники, переставляючи меблі. Скоро почнеться знімання (Ю. Яновський).
2. Той, хто працює, трудиться; трудівник.
Він бачив, що батько його – темний хлібороб, мати – мужичка, брат – слухняний робітник у сім'ї, а він?.. (Панас Мирний);
[Генрікова:] Та ви ж хоч маєте дочок. Маєте чоловіка робітника, а мого ж на тім тижні знов напала слабість (Леся Українка);
В його [М. Павлика] особі всі ми втратили Талановитого робітника, живу, Чуткую силу, сівача зерен плодючих (І. Франко).
3. чого і з означ. Людина, зайнята в якій-небудь певній галузі діяльності.
Лошаков перший підняв чарку за земство, за земських робітників (Панас Мирний);
Глибока тоска чулася тоді в його словах, віковічна тоска робітника землі, одірваного від своєї матері (Г. Хоткевич);
[Дорош:] Ти тільки послухай, що вона пише! (Читає). “Вадиме! Ти замислив щось погане, щось негідне чесного робітника науки...” (Я. Мамонтов);
Змінився характер фольклору, змінився й тип фольклориста як наукового робітника (М. Рильський).
4. Той, хто найнявся до кого-небудь працювати на нього; наймит.
– Ти, Юрку, будеш за старшого над моїми слугами та робітниками, бо ти мені сподобався (І. Нечуй-Левицький);
Робитимемо все, аби на час скінчити: наймемо робітників, не прогайнуємо і годинки (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)