Словник української мови у 20 томах

робітфаківець

РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст.

Той, хто навчався на робітфаку.

Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Олійник);

Багато колишніх робітфаківців стали видатними інженерами, викладачами, науковцями (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. робітфаківець — робітфа́ківець іменник чоловічого роду, істота іст., розм.  Орфографічний словник української мови
  2. робітфаківець — РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто навчається на робітфаку. Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Ол.  Словник української мови в 11 томах