робітфаківець

РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто навчається на робітфаку.

Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Ол., З книги життя, 1968, 35);

Багато колишніх робітфаківців стали видатними інженерами, викладачами, науковцями (Веч. Київ, 21.XII 1967, 2).

Значення в інших словниках

1. робітфаківець — робітфа́ківець іменник чоловічого роду, істота іст., розм.  Орфографічний словник української мови
2. робітфаківець — РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто навчався на робітфаку. Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Олійник); Багато колишніх робітфаківців стали видатними інженерами, викладачами, науковцями (з газ.).  Словник української мови у 20 томах