робітфаківець

робітфа́ківець

іменник чоловічого роду, істота

іст., розм.

Значення в інших словниках

1. робітфаківець — РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто навчався на робітфаку. Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Олійник); Багато колишніх робітфаківців стали видатними інженерами, викладачами, науковцями (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
2. робітфаківець — РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто навчається на робітфаку. Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Ол.  Словник української мови в 11 томах