розбишакувато

РОЗБИШАКУВА́ТО.

Присл. до розбишакува́тий 2.

Дітвора сміється: дивак. А Федько Тойкало розбишакувато вишкірив зуби і, вказуючи рукавом на Олеся, заволав так, що шия одразу зробилась тоненькою: – Бий зрадника! (Григір Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. розбишакувато — розбишакува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розбишакувато — Присл. до розбишакуватий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбишакувато — РОЗБИШАКУВА́ТО. Присл. до розбишакува́тий 2.  Словник української мови в 11 томах