розблиск

РО́ЗБЛИСК, у, ч.

Те саме, що блиск 1.

Розвеселися розблиском, весняне, ти, небо красне! (Уляна Кравченко);

– В кровавім розблиску огнів виднілися .. безконечно довгі ряди чотиригранних шатрів (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. розблиск — ро́зблиск іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розблиск — -у, ч., рідко. Те саме, що блиск 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розблиск — БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)...  Словник синонімів української мови
4. розблиск — РО́ЗБЛИСК, у, ч., рідко. Те саме, що блиск 1. Розвеселися розблиском, весняне, ти, небо красне! (У. Кравч., Вибр., 1958, 36); — В кровавім розблиску огнів виднілися.. безконечно довгі ряди чотиригранних шатрів (Фр., VI, 1951, 62).  Словник української мови в 11 томах