Великий тлумачний словник сучасної мови

розблиск

ро́зблиск

-у, ч., рідко.

Те саме, що блиск 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розблиск — ро́зблиск іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розблиск — РО́ЗБЛИСК, у, ч. Те саме, що блиск 1. Розвеселися розблиском, весняне, ти, небо красне! (Уляна Кравченко); – В кровавім розблиску огнів виднілися .. безконечно довгі ряди чотиригранних шатрів (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. розблиск — БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)...  Словник синонімів української мови
  4. розблиск — РО́ЗБЛИСК, у, ч., рідко. Те саме, що блиск 1. Розвеселися розблиском, весняне, ти, небо красне! (У. Кравч., Вибр., 1958, 36); — В кровавім розблиску огнів виднілися.. безконечно довгі ряди чотиригранних шатрів (Фр., VI, 1951, 62).  Словник української мови в 11 томах