Значення в інших словниках розбуркати — розбу́ркати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови розбуркати — див. розбуркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови розбуркати — РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТИ розм.; ДОБУДИ́ТИСЯ розм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИ розм., РОЗТЕРМО́СИТИ розм. Словник синонімів української мови розбуркати — РОЗБУ́РКАТИ див. розбу́ркувати. Словник української мови в 11 томах розбуркати — Розбуркати, -ся см. розбуркувати, -ся. Словник української мови Грінченка