Значення в інших словниках
-
розбуркати —
розбу́ркати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розбуркати —
див. розбуркувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розбуркати —
РОЗБУ́РКАТИ див. розбу́ркувати.
Словник української мови у 20 томах
-
розбуркати —
РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТИ розм.; ДОБУДИ́ТИСЯ розм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИ розм., РОЗТЕРМО́СИТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
розбуркати —
РОЗБУ́РКАТИ див. розбу́ркувати.
Словник української мови в 11 томах