розвірняка

РОЗВІРНЯ́КА, и, ч. і ж., заст.

Роззява.

Я стою проворняка, а він їде розвірняка, та мені дишлом у рот (Номис).

Значення в інших словниках

1. розвірняка — -и, ч. і ж., діал. Роззява.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розвірняка — Розвірняка, -ки об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот. Ном. № 6594.  Словник української мови Грінченка