розвірняка

розвірня́ка

-и, ч. і ж., діал.

Роззява.

Значення в інших словниках

1. розвірняка — РОЗВІРНЯ́КА, и, ч. і ж., заст. Роззява. Я стою проворняка, а він їде розвірняка, та мені дишлом у рот (Номис).  Словник української мови у 20 томах
2. розвірняка — Розвірняка, -ки об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот. Ном. № 6594.  Словник української мови Грінченка