розвірчений розві́рчений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвертіти. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках розвірчений — розві́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови розвірчений — РОЗВІ́РЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до розверті́ти. Розвірчений отвір. Словник української мови у 20 томах