розвірчений РОЗВІ́РЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до розверті́ти. Розвірчений отвір. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках розвірчений — розві́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови розвірчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвертіти. Великий тлумачний словник сучасної мови