роздвоєний
РОЗДВО́ЄНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до роздво́їти.
Біла косинка прикривала пишну зачіску, роздвоєну тонким пробором (О. Десняк).
2. у знач. прикм., перен. Який роздвоївся (у 2 знач.).
Страх і збентеження струснули всю його роздвоєну зав'ялу вдачу (О. Довженко);
Анатоль знову на самоті, роздвоєний (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)