Великий тлумачний словник сучасної мови

роздвоєний

роздво́єний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздвоїти.

2》 у знач. прикм., перен. Який роздвоївся (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. роздвоєний — роздво́єний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. роздвоєний — РОЗДВО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роздво́їти. Біла косинка прикривала пишну зачіску, роздвоєну тонким пробором (О. Десняк). 2. у знач. прикм., перен. Який роздвоївся (у 2 знач.). Страх і збентеження струснули всю його роздвоєну зав'ялу вдачу (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. роздвоєний — Роздво́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. роздвоєний — РОЗДВО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздво́їти. Біла косинка прикривала пишну зачіску, роздвоєну тонким пробором (Десняк, II, 1955, 346). 2. у знач. прикм., перен. Який роздвоївся (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах