розжива

РОЗЖИ́ВА, и, ж., розм., рідко.

Дія за знач. розжива́тися 1, 2.

(1) На розжи́ву – для придбання чого-небудь, для обзаведення чимсь.

– Він і весілля відбуде, і скриню мою віддасть, і материні подушки; та грошей не дасть нам на розживу ні копійки (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. розжива — розжи́ва іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розжива — -и, ж., розм., рідко. Дія за знач. розживатися 1), 2). На розживу — для придбання чого-небудь, для обзаведення чимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розжива — див. нажива, надбання  Словник чужослів Павло Штепа
4. розжива — Розжи́ва, -ви, -ві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розжива — РОЗЖИ́ВА, и, ж., розм., рідко. Дія за знач. розжива́тися 1, 2. На розжи́ву — для придбання чого-небудь, для обзаведення чимсь. — Він і весілля відбуде, і скриню мою віддасть, і материні подушки; та грошей не дасть нам на розживу ні копійки (Кв.-Осн., II, 1956, 258).  Словник української мови в 11 томах
6. розжива — Розжи́ва, -ви ж. Разжива. Грошей не дасть нам на розживу ні копійки. Кв. II. 203.  Словник української мови Грінченка