розкоп
РОЗКО́П, у, ч., рідко.
Розкопане місце.
На глибині близько 2,5 метра культурні нашарування закінчувались, і в розкопі деінде почав проступати материк (з наук.-попул. літ.);
Набуло поширення, зокрема, “рукотворне” руйнування пам'яток, самовільні розкопки в бортах розкопів [Ольвії] (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)